Тема: як ми провели літо
Всім привіт!
Як відомо (за Гришковцем), все літо концентрується в двох тижнях відпустки (в мому випадку - в трьох, бо останній тиждень, проведений у Львові я умудрився дуже конкретно застудитися, тому затримався).
Отже, спочатку ми вирушили в напрямку моєї історичної батьківщини, в м. Скадовськ Херсонської області. Виїхали з Києва близько 9 ранку, заправився на ТНК (яка на дорозі з Оболоні на Петрівку) - залив повний бак 98-го, ну і дав машинці просрацця на одеській трасі. В машині - я, жінка і малий в кріслі + повний багажник речей, які прийнято брати з собою на відпочинок. На трасу я виїхав вперше, тож було цікаво. Експериментальним шляхом було визначено, що найбільш комфортна швидкість для мого логана - 120. 140 можна їхати, але акуратно, а 160 вже страшнувато. По дорозі пару разів зупинялися, також зробили зупинку на годину в Миколаєві, підкріпитися і дозаправитися (92, Укртатнафта). Успішно доїхали до Скадовська надвечір, вся дорога зайняла 9 годин і рівно 700 км шляху, від заправки на Оболоні до порогу будинку в Скадовську.
Скадовськ нас зустрів гарним заходом сонця
Ми практично встигли схопити літо за хвіст і пару днів навіть вдалося покупатися-позагаряти, з"їздити на острів Джарилгач. Потім вже погода зіпсувалася - стало холодно, вітряно, задощило місцями, і ми просто насолоджувалися морем та нічого-не-робленням.
Що можна сказати про Скадовськ? звичайне провінційне містечко, яких по Україні тисячі.
Де все ще стоїть пам"ятник Леніну
Все ще горить вічний вогнь, хоча взимку в оселях людей дуже холодно, за відсутності опалення (люди рятуються котлами)
Навіть працює кінотеатр, який я пам"ятаю ще з часів свого дитинства - тоді були кілометрові черги за квитками по 25 копійок на бойовики типу "Врятуйте конкорд" 
Вигляд будівлі не змінився анітрохи за весь час.
На старих бланках афіш старанно вручну виводяться назви нових голівудських блокбастерів
Також зустрічаються раритети
Ну, а в основному - тихе і спокійне містечко
Ще перед від"їздом купив на Армі-Моторс фільтр салона - в Києві поставити не встиг, зробив це на відпочинку. Весь необхідний інструментарій - ліхтарик з кліпсою, ножик для картона (ним я наводив штрихи), ну і гостро наточений ніж, яким власне і вирізав заглушку.
Пів-години (з перервами) в позі "зю" (шия потім 2 дні боліла, блін), і встав, як рідненький. Не зовсім герметично, правда - проблемні місця заклеїв потім герметичним скотчем. Тепер листя через вентиляційні решітки в салон не попадає, ггг...
Після тижня відпочинку поїхали назад до Києва, знову ж таки ті самі 700 км, але вже без великих зупинок. На зворотньому шляху місцями фігачив неслабий такий дощ, і було дуже вітряно всю дорогу - вітер на логані дуже відчувається, доводилося весь час коректувати траекторію, особливо при сильних поривах. Зворотній шлях здолав на 92-му бензині. Розхід точно не рахував, але суб"єктивно на 92-му він значно більший, ніж на 98-му (що, в принципі мабуть є логічно ).
Отже, після дня відпочинку у Києві на наступний день вирушили в дорогу до Львова. На цей раз не став випєндрюватися і залив на тій же ТНК 95-й. Погода була похмура, але терпима аж до Львівської області. Але далі стало все значно гірше - дощ, значно погіршилася дорога і, на додачу, вже майже під самим Львовом була жахлива ділянка об"їздної дороги в 3-5 км, яку ми проїхали аж за пів-години. Фури, болото, калюжі, ями, бррр... Оце був екстрім! Але врешті доїхали, правда машина була схожа на багаторазову учасницю Кемел-трофі, яку жодного разу не мили.
Львів нас зустрів традиційно - темрявою та дощем. Місцями це виглядало так:
Зранку оптимізму додав колоритний дворик типових львівських панельок
Але потім зустріли бравого солдата Швейка, що припаркувався біля Ратуші і життя налагодилося
Також натрапили на свято левів
Правда ось ця апокаліптична картина мене дуже засмутила. Я б її назвав "Варвари ХХІ сторіччя"
Взагалі Львів і автомобіль то окрема тема. Поїздивши пару днів по Львову та побачивши тисняви на таких вуличках, на яких я з дитинства більше ніж 3-5 автомобілів одночасно ніколи не бачив, я зрозумів, що ліпше буде поставити машину на стоянку і пересуватися або на таксі або пішки. Чому на таксі - ремонт моєї машини від львівських доріг мені обійдеться значно дорожче, а чому пішки - бо швише . Взагалі, міська влада повинна терміново вирішувати транспортну проблему, бо ще трохи і настане повний колапс. Я б ввів великі податки на утримання автомобіля, при чому - чим більший автомобіль (скажімо джип), тим податок більший. По-друге - повністю закрив би автомобільний рух у центрі міста (крім спецтранспорту, звичайно). Для себе зробив висновок, що, живучи у Львові зараз, ніколи не купував би автомобіль, а пересувався б виключно на таксі. Отаке...
Ще похворівши зо тиждень, зазбирався я в дорогу назад, до Києва. Була субота, погода була прекрасна всю дорогу, трафік - мінімальний. Раз правда попався на перевищенні швидкості на Рівенщині, полегшав на 20 гривень, ггг...
Зараз на одометрі майже 5000 км, з яких майже 4000 зробив за 3 тижні. Чудова машинка, чудово везе, нарікань немає, пару разів адекватно поводила себе в екстремальних ситуаціях - одного разу на Херсонщині зманеврував, щоб песика не задавити (будьте обережні, остерігайтеся собак на дорозі!), ще одного разу при обгоні знадобилися гальма, бо не вписувався в поворот, теж нормально. Усвідомив, що мені важко адаптуватися після траси у місті (раз чуть було не "догнав" на світлофорі новенький Авео, блін - якби був дощ, чи бруківка, точно б догнав) - тепер обо"язково робитиму зупинку перед містом хвилин на 20. Також (ще про Львів), дуже небезпечна штука трамвайні рельси, особливо коли вони мокрі - потрібно бути дуже обережним, бо випадково може кинути на сусідню машину запросто.
Ось такі справи. Радий знову бути з вами
Стало: Skoda Oktavia 2.0
